середа, 7 грудня 2022 р.

Відбулись Загальні збори Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України


06 грудня у Тернополі відбулись Загальні Збори Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України. У заході взяли участь міські/селищні/сільські голови та їх заступники громад-членів Асоціації міст України в Тернопільській області.

Модератором заходу виступив Голова Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України, Тернопільський міський голова Сергій Надал.

Участь у Загальних зборах Тернопільського РВ АМУ в онлайн форматі взяв Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан, який привітав усіх присутніх з Днем Збройних сил України:


«На сьогоднішній день по Україні 19 міських/селищних/сільських голів та 41 представник місцевого самоврядування з числа заступників голів та секретарів рад, працівників виконавчих органів несуть службу у Збройних силах України. Віримо в Перемогу й наближаємо її».

Також напередодні професійного свята Дня місцевого самоврядування Олександр Слобожан розповів історію його створення та привітав усіх:

«У нас був важкий рік, але все ж є значні здобутки. Впевнений, що спільними зусиллями нам вдасться досягнути спроможного місцевого самоврядування».

Очільники громад Тернопільщини у форматі діалогу поспілкувались зі Олександром Слобожаном, голови мали змогу задати питання та надати свої пропозиції у вирішенні тих чи інших питань, що стосуються діяльності органів місцевого самоврядування.


Під час Загальних зборів ТРВ АМУ вдалось обговорити нагальні проблеми, з якими стикнулись муніципалітети під час війни. Більшість проблем, які було озвучено, є спільними для громад Тернопільщини, й не лише для нашої області. Загалом обговорили питання:

- нестачі коштів освітньої субвенції на 2023 рік (Олександр Слобожан зауважив, що ще очікується проєкт постанови Кабміну про розподіл коштів освітньої субвенції між громадами, однак на наступний рік коштів буде значно менше. У Держбюджеті 2023 закладено 87,5 млрд.гривень, хоча за підрахунками АМУ, реальна потреба складає близько 100 млрд грн.). Також Олександр Володимирович наголосив, що АМУ відстоювала позицію, що залишки освітньої субвенції за 2022 рік повинні залишитись у громад (на жаль, у разі їх невикористання кошти будуть повернуті).

- діяльності «Пунктів Незламності».

- виконання невластивих для місцевого самоврядування функцій (зокрема, забезпечення недержавних установ генераторами, пальним).


- можливості у 2023 році закупівлі шкільних автобусів на умовах співфінансування з місцевого бюджету (Олександр Слобожан повідомив, що Програма співфінансування шкільних автобусів передбачена у Законі України «Про Державний бюджет на 2023 рік». Однак, порядок закупівель буде уточнюватись наприкінці грудня 2022 р. - на початку січня 2023 р.).

- включення фінансування за комунальні послуги закладів охорони здоров'я до пакетів НСЗУ (Олександр Слобожан наголосив на тому, що позиція Асоціації міст України в цьому питанні незмінна. АМУ виступає за зміни до Бюджетного кодексу України і за те, щоб видатки на комунальні послуги та енергоносії були включені в програму державних медичних гарантій).


Під час свого виступу Виконавчий директор АМУ розповів про досягнення, які стали можливими завдяки зусиллям та співдії АМУ:

- Вдалось продовжити на наступний рік зарахування до місцевих бюджетів додатково 4 відсотків з податку на доходи фізичних.

- ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців буде й надалі надходити до місцевих бюджетів.

- Передбачено 14 млрд грн на компенсації різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.


Олександр Володимирович наголосив на необхідності звернути особливу увагу на законопроєкт №5655:

«Асоціація міст України виступала за зняття з розгляду парламентом 1 грудня законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» в редакції, в якій його збиралися винести на голосування у Верховній Раді України. Проект закону №5655, проти якого мали застереження багато мерів та представників місцевого самоврядування, буде доопрацьований».

Олександр Слобожан повідомив про те, що напрацьовуються глобальні зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».


Особливу увагу Виконавчий директор АМУ звернув на законопроєкт «Про службу в органах місцевого самоврядування». Відтак, на сьогодні законопроєкт вже проголосовано в першому читанні та містить демократичні засади про оплату праці посадових осіб органів місцевого самоврядування, за що активно виступала АМУ.

Також під час свого виступу Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан висловив подяку Тернопільському міському голові, Голові Бюджетного комітету Асоціації міст України Сергію Надалу за відстоювання позицій на користь місцевого самоврядування.


Спільними зусиллями наближаємо Перемогу разом та зробимо усе, аби місцеве самоврядування в Україні процвітало!

вівторок, 22 листопада 2022 р.

Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан: «Треба бути готовими до різних сценаріїв, включно з повним блекаутом»


Ми заощаджуємо глобальну енергію
 та внутрішні ресурси, опираючись бажанню агресора занурити нас у цілковиту тьму та паніку. Нам потрібно вижити й перемогти. А отже — думати й діяти. Бажано в унісон із іншими в разі, якщо такі алгоритми розроблено державою, і на випередження — якщо таких немає.

Який механізм створила центральна влада, щоб під масованими обстрілами росіян зберегти енергетичну систему країни? На яких основних завданнях зосереджені мери українських міст і навіщо їм 26 мільярдів? Хто закуповує мобільні котельні й скільки їх уже є? Де й за яких умов буде організовано пункти обігріву? Чи варто виїжджати з великих міст до сигналу влади? І взагалі, чи можна в цьому випадку довіряти їй власне життя?

Відповіді на ці прості, але водночас найскладніші за тридцять років української незалежності запитання ми шукали разом із виконавчим директором Асоціації міст України (АМУ) Олександром Слобожаном.

Про штаб без голови, політику й комунікації Центру та громад

— Олександре, уточнімо, хто очолює процес забезпечення роботи, збереження й відновлення критичної інфраструктури країни? Якими є структура головного штабу та механізм його роботи? Чи налагоджено комунікацію між центральною й місцевою владою, а також підприємствами енергетичної, газової, теплової та інших сфер?

— Комунікація відбувається на рівні штабу з підготовки до проведення опалювального сезону. Це стара стабільна структура, роботу якої змінено під нові виклики. Туди входять основні профільні міністри, зокрема глави Мінрегіону, Мінфіну, Мінпаливенерго, а також керівники профільних підприємств.

— Очолює штаб досі ексміністр розвитку території Олексій Чернишов?

— До того, як перейти в НАК «Нафтогаз», Олексій Чернишов очолював штаб як міністр згідно з постановою Кабміну й ефективно організував його роботу. Найімовірніше, на найближчому засіданні уряду склад штабу буде перезатверджено.

— Якою є роль офісу президента в роботі штабу?

— В офісі є структура, яка курирує регіони, вникає в проблематику громад. Свого часу саме з ОПУ ми провели меморандум, яким стримали зростання тарифів перед опалювальним сезоном. Нині профільний заступник глави ОПУ Кирило Тимошенко або представники департаменту регіонального розвитку також взаємодіють зі штабом Кабміну.

— Опустімося нижче — на рівень області та громад. Як комунікуєте по вертикалі й по горизонталі? Як оцінюєте ситуацію загалом?

— Базова взаємодія відбувається на рівні муніципальної влади, Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС), а також голів обласних військових адміністрацій.

У створені на рівні області та громад оперативних штабах є всі суб'єкти господарювання, зокрема й енергетики, газовики, тепловики, комунальники. Є затверджений Кабміном алгоритм взаємодії. Процедуру створення таких штабів із підготовки до зими прописано в законі та постановах Кабміну. Нині всі рішення ухвалюються  в межах цих штабів. Ба більше, всім відомо, як і що працює, як, хто і з ким взаємодіє в разі техногенних катастроф. Ми все робимо, щоб не допустити нині катастрофи, яка є можливою в разі блекауту. І в нас є шанс.

Треба розуміти, що вивести з ладу енергосистему такої великої країни дуже складно. Ваш колега правильно написав, що в інших країнах і в менш критичних ситуаціях були масштабніші наслідки. Основний нюанс полягає в тому, що росіяни спеціально б'ють не по генерації, а по розподіленню. Вони знають, що в України є серйозні можливості відновити генерацію. А от розподіл — це якраз найболючіша точка. Бо, хоч як нам прагне допомогти Європа, розподільні вузли мають застаріле радянське обладнання, в якого немає аналогів на Заході. Швидко дістати комплектуючі нам справді ніде.

Та росіяни знову прорахувалися. Адже рівень підприємств, які відновлюють мережі, — найвищий. Як і людей, котрі на ходу вигадують усілякі варіанти виходу із ситуації на кожному конкретному об'єкті. Згідно з даними за 10 жовтня, з понад 500 зруйнованих об'єктів критичної інфраструктури оперативно відновили половину.

Про рятівні мобільні котельні, теплові пункти та фінанси

— А яким є рівень реальних, а не теоретичних дій центральної та місцевої влади? Яким є результат роботи штабів? Наскільки громади укомплектовано потрібним обладнанням на зараз і на випадок техногенної катастрофи, блекауту?

— Жодна система не була розрахована на такий масштаб руйнувань. Тому я не можу сказати, що ми є повністю укомплектованими. Водночас ракетні удари тривають, і ніхто не може знати, скільки разів треба буде заміняти конкретні комплектуючі. Йдеться про наявність запасних складників на точках як генерації, так і розподілу енергії, тепла, води в разі завдання ракетних ударів. Ідеться про комунальну техніку та спеціальні екскаватори, труби, муфти — все це теж є підготовкою до блекауту.

На сьогодні обсяг роботи місцевої влади та штабів є колосальним. Як і різноплановість завдань, які стоять перед нами. У спадок від СРСР нам дісталися міста як із закільцьованою системою енерго- й теплозабезпечення, так і з розгалуженою. У першому випадку можна відносно швидко відновити постачання, перекинувши будинок на паралельну лінію чи мережу, що й роблять енергетики й тепловики, в другому — ні.

— Тому й зроблено ставку на мобільні котельні? Яким є принцип їхньої роботи?

— Так, міста готуються до різних варіантів. Одна мобільна котельня розрахована на 100–200 тисяч населення, її врізають у систему, й це дає змогу її підтримувати, щоб не сталося замерзання. Простіше кажучи, виключає ризик розриву труб, як було в Алчевську та Суходольську. Водночас мобільна котельня не забезпечує комфортної температури в квартирі чи будинку. Тому алгоритм тут такий: день — два — тиждень люди з постраждалих будинків пересиджують у пунктах обігріву, по черзі обігріваючись і заряджаючись, після закінчення ремонту стаціонарної котельні повертаються додому, а мобільна котельня вирушає за наступною адресою.

Звісно, якщо для великих міст — Дніпра, Харкова, Києва, Львова та інших — не буде повного комплекту котелень, там доведеться масово зливати воду із систем і здійснювати їх консервацію. Це триватиме певний час. Однак усе це розробляється в оперативних планах і алгоритмах на різні сценарії — починаючи від найбільш оптимістичного й закінчуючи частковим або повним блекаутом.

— Мобільна котельня тісно пов'язана з пунктом обігріву. Давайте про це докладніше. І де їх людям, якщо буде потреба, шукати?

— Це спеціальні приміщення, які відводить центральна або місцева влада, обладнані генераторами, засобами для підзарядки, гарячою водою тощо. Якщо в нас стається первинний блекаут в умовному Житомирі, має бути карта мікрорайону, де зазначено пункти обігріву. Переважно є рекомендації місцевій владі влаштовувати такі пункти в навчальних закладах і дитячих садках. Адже вони якраз розташовані за принципом районування і забезпечують доступ населення. Ми буквально моделювали ситуацію, коли немає світла в п'ятьох багатоповерхівках, поруч із ними є школа, де й буде обладнано пункт обігріву. Але це екстрений і крайній випадок, коли температура є дуже низькою й енергозабезпечення немає протягом тижня.

— А гроші на все це? Наскільки мені відомо, мобільні котельні є прерогативою ДСНС і на ці цілі з Резервного фонду держбюджету 2022 року виділено 1,4 мільярда гривень. Це багато чи мало? Їх уже освоїли? Мобільні котельні закупили? І скільки це відсотків від потрібного громадам?

— Мобільні котельні — це обіцянки й завдання центральної влади. Але проблема в тому, що цих 1,4 мільярда гривень критично недостатньо. На самому початку влітку Асоціація міст України просила виділити ДСНС 10 мільярдів цього року, на наступний рік у Резервному фонді бюджету заплановано 20 мільярдів гривень на ці цілі. Звісно, центральна влада має допомогти місцевій, адже ситуація є нестандартною. Проблема не лише в грошах, а й у пошуку комплектуючих, їх наявності, а потім і доставці. Тому громади зосередилися на генераторах і комунальній техніці. В роботі з міжнародними проєктами ми скрізь озвучували потребу в таких котельнях.

— Я правильно зрозуміла, що у вас немає інформації про те, що центральна влада закупила мобільні котельні?

— На жаль, немає. У нас є дані про закупівлю 15 одиниць коштом міжнародної технічної допомоги та місцевих бюджетів. Їх привезуть в Україну наприкінці листопада — на початку грудня.

— Зрозуміло. Гадаю, люди тепер іще раз уважно перечитають вашу відповідь. Але йдемо далі. На чому тепер зосередилася місцева влада?

— На кількох глобальних речах. Це, по-перше, як я вже казав, закупівля генераторів і техніки. По-друге, формування резерву палива. По-третє, перевірка й підготовка об'єктів, які можуть стати пунктами обігріву. По-четверте, комунікаційна кампанія з населенням і розроблення схеми оповіщення в разі критичної ситуації. По-п'яте, і це нині головне — громади продовжують робити все для захисту енергетичних об'єктів на своїх територіях, для ремонту й відновлення тих, що потрапили під обстріл. Важливим є ще розуміння з боку бізнесу необхідності заощаджувати електроенергію, перейти на автономні джерела.

— Усе місто погасло, а ресторани й магазини світяться…

— Так. І жодної відповідальності згідно з законом. Але на це теж слід звертати увагу. У Кривому Розі міськрада створила групи, які займаються цим питанням.

— Що з генераторами в громадах? Наскільки забезпечені у відсотковому співвідношенні?

— Муніципалітети з літа займаються підготовкою до воєнного опалювального сезону, намагаються закуповувати різноманітні генератори, муфти, труби, й тому ми зверталися як до своїх міст-побратимів у Європі, так і в різні міжнародні програми й фонди. До того ж місцева влада залучила близько п'яти мільярдів гривень на ці потреби з урахуванням міжнародної допомоги, яку одержують громади. Тож 50–70% необхідного, думаю, є. Але ви ж розумієте, що це не панацея.

Про блекаут, правду від влади та віру в енергетиків і комунальників

— Блекаут — цілком можлива реальність. Кияни давно між собою говорять про те, що лівий берег столиці може не встояти. Уже пролунали попереджувальні заяви мера Києва і його заступника про можливі великі складнощі. Але центральна влада мовчить, хоча потрібен чесний і публічний діалог із людьми по всій країні. Давайте от зараз із вами опишемо алгоритм для місцевої влади й людей. Почнемо будувати комунікацію. Попереджений — значить озброєний.

— Давайте зрозуміємо, що без системи ППО, яка закриє всю систему електро- й газопостачання (видобуток, генерацію, доставку), блекаут — це справа часу, одного-двох таких же масованих обстрілів. Решта — це вихід із важкої ситуації, це забезпечення можливості вижити взимку тоді, коли наші ЗСУ вибивають агресора з нашої території. Звичайно, найскладніше у великих містах із централізованим опаленням, у будинках без газу. 

— Тобто ми зараз із вами кажемо людям, які живуть у великих містах, що тим, у кого є можливість виїхати, краще вже зараз обмірковувати таку перспективу? Аби знизити навантаження на міські системи. Про що буквально вчора заявив ще й мер Івано-Франківська, вказавши в бік маленьких сіл, де можна зігрітися біля грубки.

— Це дуже складне питання. Якщо прямо зараз почнеться масовий виїзд людей, ляже економіка й ми не зможемо навіть людям, які залишилися, забезпечити надходження енергоресурсів. До того ж критична ситуація не настала. Наразі, за останньою інформацією, нам достатньо резервів. У Росії теж виснажуються запаси ракет, а наша ППО працює. Однак бути готовими до різних сценаріїв потрібно обов'язково. Починаючи від свічок і запасу їжі й закінчуючи генератором або буржуйкою. І говорити про це треба обов'язково.

Тому сьогодні мери міст, крім технічної та організаційної роботи, пояснюють людям, що відбувається, як готуються громади, чим допомагає держава, які можуть бути варіанти дій. Треба весь час комунікувати, підбирати правильні слова, пояснювати, чому віялові відключення нерівномірні, публікувати карти пунктів обігріву й алгоритми дій на випадок тієї чи іншої ситуації — все це невідкладна робота місцевої влади нині.

— Виходить, що між закликами до людей виїхати або залишитися дуже тонка межа, яка проходить по правильній комунікації. Виїжджати тоді, коли не виїжджати вже неможливо. Залишатися і працювати — теж своєрідний фронт і захист держави.

— Абсолютно. Якщо я зберуся та виїду зі свого міста прямо зараз, зупиниться моє підприємство, й мені нікуди буде повертатися. Ба більше, через мій від'їзд і несплату податків іще складніше буде тим, хто залишився. Виїхати всім фізично неможливо, хтось обов'язково залишиться. Завдання мерів — підготувати плани дій на всі випадки розвитку подій, організувати роботу служб та інформувати людей, попередити, що варіант найскладнішого сценарію є. Кожному потрібно розраховувати свої сили та прораховувати варіанти — виїжджати чи залишатися, треба розуміти, до чого бути готовим.

— Як ми зрозуміємо, що ключовий момент настав, що час зливати воду в трубах і приймати стратегічне рішення — виїжджати чи йти до пункту обігріву?

— У разі оголошення режиму техногенної катастрофи мають одразу ввімкнутися інструменти реагування — ДСНС, правоохоронні структури, інші інституції. Однак до цього в нас буде час на прийняття рішень. Але я все-таки дуже вірю в наших комунальників, енергетиків і мерів. Тих, хто щоразу рятує нас від блекауту, хто робить неможливе й може прямо дивитися в очі людям.

Про відповідальність чиновників, рішення парламенту і пріоритети

— А в центральну владу ви вірите? Чого ви нині від неї чекаєте?

— Центральна влада сьогодні повинна сфокусуватися на обсягах фінансування і закупівлі обладнання. Як це робимо ми, на місцевому рівні, використовуючи свої резерви й резерви міжнародних партнерів.

— У вас зараз відкриті всі канали для цього? Що з нормативно-правовою базою?

— Із плюсів. Ми ще влітку звернулися до Кабміну із проханням урегулювати низку нюансів. Оперативно уряд підправив постанову №590 про казначейське обслуговування, що стосується пріоритету видатків. Після цього підготовка до опалювального сезону та обладнання укриттів стали пріоритетом як воєнні й соціальні видатки. Була проблема із завезенням обладнання генераторного типу для пунктів обігріву й установ соціальної сфери з-за кордону, за які потрібно було сплачувати митний збір і ПДВ. У середньому скасування таких платежів зменшило вартість на 9–10%. Їхнє скасування значно скоротило час поставок.

— А мінуси?

— Не ухвалили законопроєкту №8026 Данила Гетманцева, який, зокрема, спрямований на вирішення проблеми компенсації різниці в тарифах. Ідеться про 26 мільярдів гривень, частину яких мали спрямувати підприємствам теплокомуненерго. У червні законом заморозили тарифи на послуги теплопостачання і постачання гарячої води на рівні діючих станом на 24 лютого 2022 року. Відтоді складові тарифів значно зросли, і населення оплачує послуги не в повному обсязі. Але нам треба усувати наслідки обстрілів і ракетних ударів. А ресурсів у підприємств теплокомуненерго та міських бюджетів немає.

Однак відбувається так, що лише після нового ракетного удару центральна влада згадує, що треба підтримати підприємства теплокомуненерго. Цей законопроєкт було подано ще у вересні. І його треба було голосувати ще 10 жовтня, і точно вже 15 листопада. Щоб підприємства могли одержати та використати гроші за потреби, особливо для запобігання й усунення загроз критичній інфраструктурі.

— Навіщо вам 26 мільярдів, якщо ви 50–70% генераторів і так уже примудрилися закупити? Я гадаю, що так розмірковує влада.

— Почекайте. По-перше, гроші підуть не тільки тепловикам, а й суб'єктам ринку природного газу. По-друге, витрати підприємств ТКЕ. Все це коштує грошей — робота, комплектуючі, матеріали. Ми ще влітку говорили на парламентському комітеті про те, що будуть ракетні удари по інфраструктурі. І що 1,4 мільярда гривень у Резервному фонді на ці потреби — це критично мало для ДСНС. Було сумно чути від депутатів про те, що мерам потрібні лише гроші. На передвоєнному засіданні правління Асоціації міст України, 11 лютого цього року, де були присутні представники західних посольств, також головним було питання захисту критичної інфраструктури. Ми спеціально заслухали мера Донецька, який у 2014-му році кілька місяців працював в окупації та мав досвід ухвалення рішень у критичній ситуації. Тоді тільки ледачий не кинув у нас камінь, звинувативши в панікерстві. Відтоді минуло дев'ять місяців, і можна констатувати, що місцеве самоврядування правильно розставило пріоритети в межах своїх повноважень і можливостей.

— На яких рахунках лежать ці 26 мільярдів?

— Є перевиконання за доходами певних рентних платежів, які нині не використовуються Спецфондом, а гроші передбачено структурам НАКу. Ми ж пропонуємо погасити ними старі борги й дати можливість профінансувати реальні роботи на місцях громадам.

Просто одні звітують, що підключають населені пункти, а інші підключають. Гроші мають повернути тим, хто справді підключає. Мери можуть багато розповісти вам про електриків, яких вони фінансують, щоб ті приїхали в села під обстріли на кордон з Росією і/або Білоруссю. І ніхто мера не запитує, як він вирішує ці питання.

— АМУ нині активно вимагає виключити з держбюджету-2023 статтю про вилучення в громад 9 мільярдів гривень залишків освітньої субвенції. Що у вас зі Шкарлетом, і як це стосується критичної інфраструктури?

— Безпосередньо. У громад на рахунках на вересень було 9 мільярдів гривень, зекономлених на забезпеченні освітніх закладів. Як це сталося? Неможливо було робити виплати окупованим громадам, плюс оптимізація, бо виїхало багато учнів і вчителів. І ці гроші за Бюджетним кодексам громадам гарантовані, щоб їх вклали в матеріально-технічну базу закладів освіти. Навіть без облаштування пунктів обігріву в них, про що ми з вами говорили.

Однак у критичній ситуації тим більше потрібно правильно розставляти пріоритети, зокрема й центральній владі. А це означає, що ще в серпні потрібно було видати розпорядження по всій країні про онлайн-навчання. Хоч би як це складно було прийняти дітям та їхнім батькам. Тому що школа — це потенційний пункт обігріву, де все готове для прийому людей. Дайте нам вчасно гроші, й ми обладнаємо там бомбосховище, поставимо генератор тощо. Ми з літа про це кажемо.

— І що?

— Ці гроші забрали в громад і перекинули в бюджеті-2023 на закупівлю гіпотетичних підручників. І парламент за це проголосував. Але ми категоричні у своїх вимогах: гроші громад мають залишатися в громадах. Ми, міста, селища й села, — на передньому краї, ми встановили в лікарнях та інших установах генератори. Ми знаходимо можливості забезпечувати пункти обігріву, хоча й дуже сподіваємося на те, що вони не знадобляться. Для цього всіма способами допомагаємо енергетикам рятувати від обстрілів, ремонтувати й відновлювати нашу енергетичну систему. Тому дуже розраховуємо, що центральна влада нас почує.

Джерело https://zn.ua/ukr/internal/dovhij-shljakh-dodomu-majbutnje-ukrajinskikh-bizhentsiv.html .

вівторок, 8 листопада 2022 р.

Асоціація міст України представляє кращі практики підтримки малого та середнього бізнесу


«Кращі практики. Підтримка малого та середнього підприємництва в громадах під час пандемії COVID-19 (травень 2021 – лютий 2022)» - видання, підготовлене на замовлення програми «EU4Business: конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП», що спільно фінансується Європейським Союзом та урядом Німеччини і реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH. 

В рамках цієї програми на початку 2021 року відбувся конкурс грантів з підтримки малого та середнього підприємництва в громадах під час пандемії COVID-19, який мав на меті стимулювати сталість й відновлення системи підтримки малого і середнього підприємництва у вибраних містах та громадах шляхом реалізації органами місцевого самоврядування у партнерстві з громадським сектором проєктів, спрямованих на пом’якшення негативних наслідків карантину для місцевого бізнесу.
До видання включено 12 кращих практик з десяти громад – переможців конкурсу, які у процесі реалізації грантових проєктів на підтримку МСП впровадили цікаві нестандартні ідеї. Зокрема, розроблено низку онлайн платформ, які об’єднують підприємців у мережу і допомагають їм перевести свої послуги та продукти у цифрову сферу. Дієвим засобом підтримки стало створення сучасно облаштованих просторів для проведення онлайн навчань, консультацій та інших заходів для малих і середніх підприємців, розбудова діалогу та партнерства як між бізнесом, владою і громадою, так і з партнерами з інших громад та країн.
«Конкурс проводили з метою допомогти малому та середньому підприємництву подолати виклики, пов’язані з карантинними обмеженнями під час пандемії. Напрацьований  тоді досвід став корисним підприємцям і зараз, під час воєнного стану. Особливо актуальними є проекти, які дозволяють перевести комунікації в цифрову сферу, в онлайн. Впевнений, представлені практики допоможуть підприємцям працювати, наповнювати місцеві бюджети та відновлювати Україну і після нашої Перемоги» - Олександр Слобожан, Виконавчий директор Асоціації міст України.
Для завантаження натисніть на картинку

середа, 2 листопада 2022 р.

Запрошуємо громади Тернопільщини до участі в конкурсі!


За підтримки Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Асоціація міст України вживає заходів для розвитку відкритого врядування.

Оголошуємо відбір громад, яким надамо допомогу в підготовці Плану дій з відкритого врядування. 
До участі запрошуються органи місцевого самоврядування, які готові розробити, провести обговорення та прийняти План.
Заявки приймаються до 4 листопада 2022 року за посиланням.
За підсумками опрацювання заявок буде відібрано три громади.
Запитання приймаються на електронну адресу I.sklyar@auc.org.ua.

четвер, 13 жовтня 2022 р.

Делегація з Тернопільщини взяла участь у 5 німецько-українській конференції муніципальних партнерств «Партнерства для розбудови та розвитку»


Делегація з Тернопільщини взяла участь у 5 німецько-українській конференції муніципальних партнерств «Партнерства для розбудови та розвитку», що відбувалась 12-13 жовтня в м. Ауґсбурзі (Німеччина).

До складу делегації увійшли: секретар Тернопільської міської ради Ігор Гірчак, Гусятинський селищний голова Степан Карпо, Перший заступник Кременецького міського голови Олександр Маринюк та представники Лановецької громади на чолі з секретарем Лановецької міської ради Вікторією Хом'як.

Цьогоріч у конференції взяли участь понад 50 мерів з Німеччини та України, а також представники 102 громад з обох країн.

Захід є чудовим майданчиком для налагодження якісної комунікації між українськими та німецькими муніципалітетами, обговорення нагальних проблем українських громад, які з'явились під час війни, також конференція стала платформою, на якій намітили можливі напрямки співпраці мід укрїанськими та німецькми громадами для подолання наслідків війни.

Секретар Тернопільскої міської ради Ігор Гірчак був учасником круглого столу бургомістрів та міських голів Німеччини та України, Асоціації міст України та Асоціації міст Німеччини. Під час свого виступу Ігор Гірчак розповів про співпрацю Тернополя з німецькими муніципалітетами:

четвер, 6 жовтня 2022 р.

Асоціація міст України просить уряд розблокувати можливість фінансової допомоги між муніципалітетами


Правління Асоціації міст України виступило категорично проти ухваленої Кабінетом Міністрів України Постанови від 27 вересня 2022 р. №1083 «Про внесення зміни до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. №252».

Цими змінами Уряд зупинив перерахування коштів на відбудову постраждалих територій напряму між громадами, адже зобов’язав громади погоджувати з Міністерством фінансів України всі свої рішення про надання фінансової допомоги іншим селам, селищам, містечкам і містам.

Асоціація міст України звернулася до Уряду скасувати норми про обов’язковість погодження та розблокувати можливість надання допомоги між громадами на відбудову територій.

середа, 5 жовтня 2022 р.

Тернопільська громада отримала кошти завдяки спільному проєкту Асоціації міст України та ЮНІСЕФ


Асоціація міст України співпрацює з Дитячим Фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні для допомоги органам місцевого самоврядування забезпечувати необхідний захист та підтримку сімей з дітьми, які постраждали внаслідок воєнних дій.

Громадам надається цільова фінансова підтримка у розмірі 50 тисяч доларів США, а також проводяться тренінги експертів Асоціації для органів місцевого самоврядування з метою підвищення їх організаційної спроможності у питаннях фінансування в умовах воєнного стану, проведення закупівель, антикорупційних та інших питань.

Відтак, Тернопільська громада стала однією із громад України, які отримали фінансову допомогу. За отримані кошти було придбано: медичний пристрій неонатальний для фототерапії та обігріву НО-АФ-КР3, медичний пристрій для фототерапії новонароджених НО-АФ-LED, легковий автомобіль для організації і функціонування мобільних бригад та оснащено необхідними канцтоварами дитячий куточок Служби у справах дітей Тернопільської міської ради.

Таку ж допомогу отримають 51 муніципалітет України, на сьогодні 35 громад вже отримали кошти. Фінансову підтримку громади спрямовують на:

• облаштування місць тимчасового проживання ВПО;  • облаштування закладів освіти, підготовка їх до опалювального сезону; • закупівлі продуктових та гігієнічних наборів; • закупівлі медично обладнання, обладнання для організації освітнього процесу; • облаштування дитячих просторів, місць для відпочинку, ігор та спорту.

Довідково

Ініціатива ЮНІСЕФ «Громада, дружня до дітей та молоді» об’єднує місцеву владу, громадянське суспільство та бізнес задля спільної мети – створення комфортного для дітей та молоді середовища, де кожен може реалізувати свій потенціал.

Партнерами ініціативи в Україні є Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA); Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України; Міністерство соціальної політики України; Міністерство молоді та спорту України; Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України»; Уповноважений Президента України з прав дитини, Національна Молодіжна Рада України.

Ініціатива передбачає захист 5 базових прав дитини, включаючи право бути почутими, право на охорону здоров’я, освіту, соціальний захист, право на безпеку, дитинство, визнання та справедливе ставлення. Громади, які ведуть активну роботу в напрямку захисту прав дітей та молоді та успішно реалізували план дій, отримують офіційний статус, який дозволить громаді більш тісно працювати з іншими громадами, як всередині України, так і за її межами, залучати інвестиції, передусім, у соціальні проекти, а також сигналізувати про досягнення та позитивні зміни для дітей та молоді.