«Я дуже шкодую, що ми не почали працювати як громада на території району принаймні на рік раніше. Порахували, що мали б тоді додатково в бюджеті ще дев’ять мільйонів гривень. А це нові дороги в селах, дитячі майданчики, обладнання в школи й садочки й багато того, що можна було б зробити для розвитку наших населених пунктів, для наших людей…». Так почав розмову про те, як із створенням громади почало змінюватися життя тих, хто живе на цій території, голова Зборівської міської об’єднаної територіальної громади, що на Тернопільщині, Руслан Максимів.
«Міг би й дотепер бути міським головою…»
Прагнення створити громаду було, як розповів, і раніше, але на перепоні стояло законодавство, що не дозволяло приєднувати до новоствореної громади села з іншого району. Змінилося законодавство – відразу створили громаду. «Міг би й дотепер бути міським головою. Проте ми розуміли, що децентралізація дасть нам усім більше перспектив, — каже Руслан. – Адже одна з найважливіших переваг – можливість залучати додаткові кошти в громаду, стартова допомога від держави. Тільки за перший рік Зборівська ОТГ отримала 4,7 мільйона гривень субвенції».
Молодий чоловік із захопленням розповідав, як починали, що вже зроблено й заплановано. Слухаючи його, ловила себе на думці, що одне лише бажання позитивних змін нічого не принесе. Потрібно докласти величезних зусиль, аби крок за кроком ці зміни впроваджувати. Це – величезна робота, яку, можливо, не всі жителі громади бачать тепер. Бо ж у голови громади немає чарівної палички, щоб перетворити не за день, навіть за рік чи два, всі 16 сільських рад, а це — 38 сіл, що входять у громаду із майже 16 тисячами населення, в квітучі оази. Для цього потрібні неабиякі кошти — мільйони, зрештою, поруч мають бути однодумці, активні люди, які не чекатимуть, що хтось прийде й почне піднімати рівень їхнього життя, побуту до європейського, а працюватимуть разом, щоб цього досягнути.
Необхідна й запальна енергія керівника, який прагне бачити земляків, серед яких живе, щасливими, такими, які б не хотіли їхати закордони, шукаючи кращої долі. Напевно, подумалося, допомагає й молодість…
- Руслан – чи не наймолодший керівник громади на Тернопіллі, — каже голова Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України Ігор Гірчак. – Більше того, він до обрання на цю посаду був одним з наймолодших міських голів у країні. Нині Зборівська громада в нас одна з найбільших й одна з небагатьох, до яких доєдналися дві сільські ради із сусіднього району.
Створення громади для жителів Зборівщини дало змогу використовувати всі можливості для консультаційної, фінансової підтримки, брати участь у багатьох проектах, грантах. Руслан Максимів каже, що величезною допомогою для них стало фінансування з держбюджету, Фондів регіонального розвитку, соціальних інвестицій.
Відтепер і в селах будуватимуть асфальтовані дороги
- Лише неповних два роки працює громада, а зробити завдяки нашим ініціативам, підтримці держави вдалося чимало, — каже Руслан. – Прагнемо якнайефективніше використати ті шанси, які дає держава в процесі децентралізації. Так, бюджет громади торік становив 70 мільйонів гривень разом із субвенціями, дотаціями. Власних доходів було 42 мільйони. Ми ще раз переконалися, що децентралізація – шлях до кращих результатів і ефективності, адже можна вдало використовувати не тільки ресурси на території громади, а й людський потенціал.
Стан доріг – болюча тема не лише для Зборівщини. Як розповів Руслан Максимів, намагаються робити капітальні дороги в асфальтному покритті. Цього року таких побудували три в Зборові, планують ще чотири в сільській місцевості, де головно дороги висипані щебенем. За кошти з держбюджету, а це 2 млн 600 тис. грн придбали автогрейдер, за кошти місцевого бюджету – екскаватор.
- Стільки критики було з цього приводу! — каже Руслан Максимів. — Не слухайте нікого. Якщо є техніка, ви — господар на своїй території, бо можете виконувати, наприклад, роботи на дорогах. У нас у селах поки здебільшого немає асфальтованих доріг. Раніше наймали грейдер, підсипали їх. Доходило до того, що на деяких ділянках дорога була на пів метра вища від тієї, що біля житлових будинків. Коли придбали грейдер, з’ясувалося, що не потрібно насипати щебінь на дороги — його вистачає, лише грейдером згорнути й вирівняти… Тепер витрачаємось на пальне й оплату праці чоловіка, який працює на техніці. Ще й в оренду грейдер даємо.
Як переконаний міський голова, насамперед у дитячих закладах – школах і садочках, мають бути добре облаштовані санвузли. З цього й починали там ремонти. Зокрема, 139 тис. грн субвенції державного бюджету 42 тис. грн з місцевого витратили на ремонт санвузла в дитсадку №2 «Сонечко» в Зборові. Торік відкрили чудовий дитячий садок у селі Олієві. Повністю провели там внутрішній ремонт. 199 тис. грн отримали на це з державного бюджету, 100 тис. грн – з місцевого.
Кімната в дитячому садку.
Стараннями старости, колишнього сільського голови, з допомогою аграріїв поставили тут твердопаливний котел. Допомогла держава й з ремонтом дитсадка в селі Жабині — 95 тис грн отримала на це громада. Перекрили приміщення, утеплили фасад, розфарбували його у веселі кольори. Понад 600 тис. грн отримали для реалізації проекту «Нова українська школа». А це – сучасні класи, обладнання. Доклалися до оновлення класів у гімназії ім Романа Завадовича, замінили вікна школах, шатрові дахи.
Потрібна студія звукозапису — будь ласка
- Коли громада має кошти, то вона аналізує й вирішує, куди їх витратити, планує своє майбутнє, — каже Руслан Максимів. — Є такі села, де десятиліттями нічого не робилося. Наприклад, у одній школі замінили дах за пів мільйона гривень. Ця сільська рада навіть доходу такого не мала. Це – реальний результат децентралізації, створення громади.
Чи можна було б собі уявити ще донедавна, що за бажанням жителів влада відкрила студію звукозапису? На це очевидно не знайшлося б коштів.
- Я також раніше не розумів, навіщо це потрібно, — зізнається Руслан. – Викладач пояснив, що діти прагнуть брати участь у телешоу, тож треба доброякісний запис пісень. Відкрили студію і з’ясувалося, що на неї є попит.
Студія звукозапису.
Роками не купували інструменти в музичну школу, придбали їх і діти пішли туди навчатися — було 170 дітей, тепер уже 200. На цей рік виявилася потреба ще в двох ставках педагогів.
Коли села ввійшли в громаду, деякі з них не мали вуличного освітлення, провели його там. Тепер громада бере участь у гранті й готує проект із заміни звичайних ламп вуличного освітлення на енергозберігаючі — всі центральні вулиці сіл і міста будуть так освітлювати.
Звернула громада увагу й на реконструкцію систем опалення. В Зборові школа й дитсадок опалюються від однієї котельні, яка в оренді в підприємця.
Інтерактивна дошка в класі гімназії в Зборові.
– Ми порахували, що витрачаємо на опалення тільки цих двох закладів два мільйони гривень, — каже міський голова. — Тобто, якщо вкладемо кошти у власну котельню, то з часом зекономимо більше. І ці гроші можна буде вкласти у матеріально-технічну базу, розвиток цих чи інших навчальних закладів. Порахували: якби поставили твердопаливні котли, найняли на роботу чотирьох працівників, видатки становили б не два мільйони, а 600 — 650 тисяч гривень.
Шукає громада інвесторів і підтримує їх. Один з них зводить на їх території забійний цех. Незабаром запустить його — 250 чоловік матимуть там роботу. А це – податки до бюджету громади. Держава передала землю за межами населених пунктів у розпорядження громад і це, вважає п. Руслан, дуже правильно. Цього року виставили на аукціон 65 га землі сільгосппризначення. «Хтось обробляв її, хтось отримав від цього кошти, але не бюджет громади чи державний. Відтепер щороку в бюджеті громади матимемо додатково 780 тисяч гривень, — каже Роман Максимів. За ці кошти робитимуть асфальтовану дорогу в селах, де проводили земельний аукціон.
Ніхто «згори» громаді не диктує
Цікава ідея з реконструкцією русла й набережної річки Стрипа, що протікає біля міста. Вона давно витала в Зборові, але тільки тепер із створенням громади можна її реалізувати. Планують, що тут відпочиватимуть жителі громади, а водне плесо використовуватимуть і для змагань на байдарках. Уже залучають фахівців до робіт і планують цього року їх закінчити.
- Коли звертаються підприємці, щоб щось корисне робити в громаді, не ставимо їм палиці в колеса, — каже міський голова. – Навпаки – допомагаємо. Як із сімейно-відпочинковим комплексом, який в нас відкриється. Непросто було документацію виготовити – три роки витратили на це. Ми задоволені, що попри все інвестор іде до кінця, не боїться бюрократичних труднощів і все-таки хоче будувати в рамках проекту на території нашого міста басейн, ресторан, розважальні об’єкти…
Новий танцювальний зал.
Ще один реалізований проект – автомийка, якої в місті раніше не було. За оренду земельної ділянки громада отримує 120 тис. грн на рік. На території громади встановлено три вітряки для виробництва електроенергії, ще шість — у перспективі. Й тут дохід у бюджет.
Держава допомагає, але й власні кошти заробляють, а головне — витрачають їх так, щоб людям було комфортно тут жити й працювати, щоб розвивати територію. Наскільки ефективно працюватиме громада, настільки добре й житиме. Ніхто «згори» не диктує, куди вкладати зароблені гроші – витрачають їх на ті проекти, які самі визначають як найнеобхідніші. В цьому сенс децентралізації, самоврядування. В цьому майбутнє успішного розвитку громади.
Тіна Влад.
Прес-тур для журналістів Тернопільщини в Зборівську ОТГ відбувся в рамках проєкту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.
Немає коментарів:
Дописати коментар