Асоціація міст України - організація, яка 25 років стоїть на сторожі місцевого самоврядування в Україні

З нагоди святкування 25-ти річчя Асоціації міст України, на запрошення програми «Актуально» на «Radio Roks», відбулось інтерв’ю з виконавчим директором Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України Ігорем Гірчаком. Пропонується стенограма інтерв’ю, яке вийшло в ефір 08 червня 2017 року. Ведуча програми – Любов Красновська.

— Пане Ігоре, Ви давно працюєте  виконавчим директором Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України, що ж саме входить у Ваші безпосередні обов’язки?

— Асоціація міст України (АМУ) в кінці червня буде святкувати своє 25-ти річчя – це

одна з найстарших громадських організацій в Україні. У 2009 році ми отримали статус асоціації органів місцевого самоврядування, був ухвалений відповідний закон. В Україні таких Асоціацій є три: наша Асоціація (Асоціація міст України) – членами якої є міста, села і селища, Асоціація сільських рад, яка займається розвитком сіл та Асоціація, яка об’єднує районні та обласні ради. Основна функція Асоціації міст України – сприяти становленню, розвитку і діяльності органів місцевого самоврядування в Україні. Тернопільське регіональне відділення Асоціації міст України налічує 30 міст, сіл та селищ Тернопільської області. Моя основна функція – це надання органам місцевого самоврядування консультативної, методичної допомоги в процесі їхньої повсякденної роботи. Також один із напрямків Асоціації міст України – це лобіювання (в хорошому розумінні цього слова), тобто захист інтересів органів місцевого самоврядування при ухваленні різного роду нормативних актів, законів, інших нормативних документів як на Всеукраїнському, так і на регіональному рівні. Згідно закону, який був прийнятий про Асоціацію органів місцевого самоврядування, є перелік питань, які є обов’язковими для проведення консультацій з нами, перед тим як ухвалювати ті чи інші рішення, зокрема бюджет. Є норма в законі, про обов’язкове проведення консультацій Кабінету Міністрів з Асоціаціями органів місцевого самоврядування, перед тим як цей проект бюджету буде винесений на голосування у Верховну Раду. Так само це стосується і обласних бюджетів. Обласна адміністрація проводить з нами консультацію, перед тим як бюджет має виноситись на затвердження сесії обласної ради.

— Чи має Асоціація міст України реальний вплив на ситуацію в країні? Що, наприклад, ви могли б назвати серед «плюсів»?

— Центральні органи виконавчої влади активно співпрацюють з нашою Асоціацією. Наш представник присутній на кожному засіданні Кабінету Міністрів України і має право дорадчого голосу, тобто, якщо пропонується прийняття якоїсь постанови чи рішення Уряду, яке зачіпає інтереси органів місцевого самоврядування – наш представник має право висловити позицію Асоціації міст України стосовно того чи іншого проекту рішення. Так само, представники Асоціації представлені, практично, в кожному урядовому комітеті та в кожному комітеті Верховної Ради України. При розгляді законопроектів наші представники, обов’язково, присутні та вносять пропозиції, які напрацьовані АМУ для того, щоб ці пропозиції були враховані в кінцевому варіанті при розгляді того чи іншого законопроекту. Буває так, що ми повністю розробляємо новий законопроект та пропонуємо його до розгляду у стінах парламенту. У цьому нам допомагають Народні депутати України, котрі входять у міжфраційне об’єднання «За місцеве самоврядування». До його складу входить біля 30 парламентарів, які колись працювали в органах місцевого самоврядування.

Ми часто боремося за відстоювання інтересів. Ви знаєте, що цього року немає акцизу з продажу нафтопродуктів, який у минулому році зараховувався у місцевий бюджет. Уряд запропонував механізм компенсації, але немає 100% компенсації, тобто місцеві бюджети не отримують тих надходжень, які отримували у минулому році. Хоча, коли формувались бюджети, органи місцевого самоврядування розраховували на ці кошти. Зараз є інший  законопроект, який пропонує ще скасувати акциз з продажу тютюнових виробів. За останній рік, органи місцевого самоврядування почали наводити порядок з продажем алкоголю і тютюну. Відповідно, почали наповнюватися місцеві бюджети. А зараз є ініціатива наших урядовців про скасування цього податку, щоб його забрати з місцевих у Державний бюджет. Ми підрахували, що втрати місцевих бюджетів, від скасування цього акцизу, становитимуть 1,9 млрд. гривень. Тобто таку суму місцеві бюджети мають шанс недоотримати, коли заберуть цей податок. Зараз у нас йде активна кампанія аби надходження від цього акцизу йшли й надалі у місцеві бюджети.

— Як сталося, що Ви так активно долучилися до просування ідеї децентралізації? Якими були мотиви чи це обов’язок?

— Про те, що в Україні потрібно робити реформу місцевого самоврядування АМУ говорила ще, мабуть, з моменту її створення. На жаль, було декілька невдалих спроб з її проведення. Ми розуміємо, що без реформи децентралізації подальший ефективний розвиток місцевого самоврядування, на жаль, в Україні приречений. Коли був прийнятий Закон «Про добровільне об’єднання», склалось так, що в АМУ були певні ресурси від наших партнерів, зокрема від Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). АМУ запропонувала Міністерству регіонального розвитку і будівництва активно включатися в старт цього процесу. Одразу по всіх областях України були створені відомі усім «Офіси реформ», які були «першопрохідцями» та агітаторами за впровадження реформи. Коли тільки розпочинали цей процес, ми самі ще не знали куди йдемо і чим це все закінчиться, але процес пішов нормально, зокрема в Тернопільській області. Ми, на сьогодні, по кількості об’єднаних громад  є лідерами в Україні, але дуже багато областей нас вже доганяє. Сподіваємося, що до кінця цього року більша половина громад, які планується створити, буде створена. Однозначно можу сказати, що процес пішов, він не відворотній, його вже не зупинити.

—  Як відбувається децентралізація на Тернопіллі? Які «плюси» і «мінуси» ви вже помітили у громадах краю?

— Безперечним плюсом є те, що зараз міста починають працювати над розвитком інфраструктур своїх населених пунктів. Бюджетна децентралізація, яка була проведена кілька років тому, спонукала до того, щоб місцеві бюджети почали отримувати більше коштів. А якщо говорити про об’єднанні територіальні громади (ОТГ), то там в рази зросли надходження до бюджетів. Протягом останніх двох років, ті громади, які об’єдналися (створили ОТГ), мають реальні кошти для того, щоб покращити стан житлово-комунальної сфери, у селах почали ремонтуватися об’єкти, на яких 25-ть років нічого не робилося. Не секрет, що раніше сільські ради ледве заробляли, щоб виплатити зарплату: голові, секретарю і двом працівникам сільської ради, оскільки на інше коштів не вистачало, а деякі сільські ради навіть цього не мали. Зараз у більшості сіл, які увійшли до ОТГ, зроблено один-два об’єкти інфраструктури, люди відчули й побачили переваги того, що їхнє село увійшло до складу тієї чи іншої ОТГ.

Не буду лукавити, як є багато позитиву, так і є певні негативні моменти, зокрема в процесах, які відбуваються на Тернопільщині. Індикатором, наскільки ефективно відбулось об’єднання, є розмір інфраструктурної субвенції, яку вже протягом двох років отримують ОТГ. Такий певний «бонус» від держави тим громадам, які вже об’єдналися, для вирішення їх нагальних потреб. Природа цієї субвенції така, що ОТГ сама вирішує на що її витрачати (звичайно в рамках розумного). Якраз за рівнем цієї субвенції, яка надходить в область, ми можемо проаналізувати наскільки ефективно чи неефективно об’єдналися громади. Так, по кількості ОТГ, ми є на першому місці (в нас на сьогодні створено 36 громад), але, якщо взяти за рівнем субвенції, Хмельниччина, яка має менше громад, отримала більшу суму коштів. Про що це говорить? Це говорить про те, що при меншій кількості ОТГ, вони змогли об’єднати більшу територію, більше людей, ніж ми змогли це зробити в Тернопільській області. На жаль, у нас є приклади об’єднання двох-трьох сіл в ОТГ. Життя покаже наскільки вони є дієздатними. Прогнозую, що протягом року-двох ці маленькі ОТГ, які створились, на жаль, не зможуть повноцінно функціонувати і буде процес дооб’єднання.

            — Ви побували у багатьох громадах. Які типові проблеми у них виникали? Чому так стається?

— Загалом, перша й основна проблема, яка постає – це кадри. Ресурси надходять, в когось більші в когось менші (повертаючись до моїх попередніх слів), залежно від того як змогли об’єднатись, але постає проблема з кадрами. ОТГ зараз терміново потрібно створювати різні структурні підрозділи, по тих галузях, якими сільська рада раніше не займалась: освіта, охорона здоров’я, соціальна сфера, культура – цього раніше в селі не було. Відповідно, потрібні фахівці, які б ці галузі «тягнули». Деякі громади пішли таким чином: вони поки що виконання цих функцій залишили на рівні районних адміністрацій, тобто делегують ці повноваження, залишають субвенцію освітню чи медичну на рівні РДА і все відбувається так як і було. Але, рано чи пізно, оскільки громада об’єдналась, взяла на себе відповідальність, все ж ОТГ потрібно буде виконувати всі повноваження, як і належить. Ми зараз їздимо по області, спілкуємося з представниками ОТГ і бачимо, що ті громади, які створилися на базі районних центрів – їм простіше, вони взяли до себе фахівців з районних адміністрацій. В районних адміністраціях розуміють, що рано чи пізно вони будуть ліквідовані, відповідно до концепції адміністративної реформи. Ті колишні працівники РДА, хто з перспективною дивився у майбутнє, уже працюють в об’єднаній громаді. Там, де ОТГ на базі селища чи села (яке не є центром теперішнього району) – там проблеми є. Якщо ми вирішимо питання з кадрами, тоді можна говорити, що громада, більш менш, зможе виконувати ті функції, які їй належить.

— Універсальних порад немає, але все таки, що би Ви порадили населеним пунктам, які тільки збираються об’єднуватися?

— Кілька попередніх місяців ми їздили по області, оскільки в нас зараз активно ведуться роботи по створенню декількох ОТГ. І саме для тих,  хто тільки починає процес об’єднання, в першу чергу, ми рекомендує створюватися в межах проекту перспективного плану, який розроблений ОДА. І ще одна проблема – це амбіції, які інколи заважають здоровому глузду. Важливо позбутися цих амбіцій, не ставити на перше місце свої власні інтереси, а подумати про те, як буде розвиватися територія, те чи інше село, те чи інше місто в майбутньому, наскільки воно буде конкурентоспроможне в порівняні з іншими громадами. Між громадами, так само як і в бізнесі, ведеться конкуренція. Ті, хто сильніший, хто швидший, той і буде успішнішим. Це показав досвід об’єднання в Польщі, Литві. Ті громади, які об’єднались відповідно до законів економіки, де за основу брався здоровий глузд, холодний розум і розрахунки, там ці громади успішно розвиваються. Просто відкиньте амбіції, візьміть калькулятор, ручку і папірець та порахуйте, що Ви отримаєте в разі такого, такого чи такого об’єднання і тоді все стане зрозумілим.

— Чому була така затримка із законами, що дозволять громадам об’єднуватись, чому проблема виникає саме із містами?

— Почну із затримки законопроектів. Ми розуміли, що реформу потрібно втілювати. Наші законодавці намагалися врахувати досвід тих країн, які вже цю реформу реалізували. Але ж Ви розумієте, що неможна з якоїсь країни взяти законодавство і повністю перенести на наші умови, оскільки є певні особливості: ментальні, національні і тд. Процес пішов, ми почали їздити по громадах, агітувати. На жаль, законодавець не передбачив певних нюансів, які виникли уже в процесі впровадження реформи. Але, хочу віддати належне, Верховна Рада досить оперативно реагувала на проблеми, які виникали в процесі об’єднання. Деколи ми йшли швидше, ніж Верховна Рада могла приймати зміни, але зараз, дякувати Богу, більшість питань, які стосуються об’єднання – вирішені. Один з недавніх законопроектів, який був прийнятий і підписаний Президентом – це закон про приєднання населених пунктів до вже створених ОТГ. До ухвалення цього закону, об’єднані громади не хотіли йти на повторний процес добровільного об’єднання, проведення виборів і тд. З  прийняттям даного законопроекту, процес приєднання спростився. Також ліквідована друга проблема: у області є три громади: Зборів, Товсте і Хоростків, де в ОТГ увійшли населені пункти суміжного району. Цим законопроектом знімається проблематика входження таких сільських рад до об’єднаної громади. Сподіваємося, що ЦВК найближчим часом призначить вибори в цих трьох ОТГ.

— Наостанок, хотілося б почути: Ви оптимістично дивитеся у майбутнє, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні? Чи змінилося Ваше сприйняття реформи децентралізації?

— Я, безперечно, прихильник реформи децентралізації і буду докладати усіх зусиль для того, щоб вона успішно і ефективно втілювалася в життя. Тобто, я є оптиміст, але й оптиміст того, що добровільність рано чи пізно завершиться тим, чим завершилась в усіх розвинутих країнах. Добровільно процес не може тривати постійно. Я думаю, коли значна частина території України об’єднається в ОТГ, буде ухвалене рішення про доєднання чи об’єднання усіх решта в ОТГ, для того щоб завершити перший етап реформи і переходити до наступного.